Сценарій: Реваз Габріадзе, Вікторія Токарева, Георгій Данелія
Оператор: Анатолій Петріцкий
Художники: Борис Немечек, Елеонора Немечек
Композитор: Гия Канчелі
Монтаж: Тетяна Егоричева
Костюми: Ольга Кручиніна
В ролях: Вахтанг Кикабідзе, Фрунзік Мкртчян, Олена Проклова, Євгеній Леонов, Костянтин Даушвілі, Руслан Мікаберідзе, Закро Сахвадзе, Марія Дюжева, Русико Морчеладзе, Арчил Гоміашвілі, Володимир Басов
Чарівна, місцями сумна і зворушлива, місцями дуже смішна комедія про льотчика на ім'я Валіко. Друзі звуть його Міміно (по-грузінські сокіл), і працює він, класний пілот великих авіалайнерів, на вертольоті в труднодоступних районах Грузії, куди інакше не доберешся. Тільки колоритний устрій життя і з теплим гумором виписані персонажі, побачені Данелія на батьківщині, могли б послужити матеріалом для цілого фільму. Але є і чудовий сюжет. Зустрівши на льотному полі однокурсника по льотному училищу в компанії чарівної стюардеси Проклової, Валіко затужив і попросив у шефа характеристику, щоб повернутися у велику авіацію.
Він летить до Москви, де знайомиться в гостінніце з "професором" Хачикяном, тобто, шофером Мкртчяном - "Я вам одну річ скажу, тільки ви не ображайтеся". У перший же вечір Міміно спускає всі гроші в ресторані, не дочекавшись запрошеною Проклової - "Ларису Іванівну хочу". Після сумісних танців і ранку з кефіром - "я вам один розумний річ скажу" - починаються вже сумісні пригоди з побоями кривдника сестри, міліцією, судом, дебютом юної адвокатесси Дюжевой, отриманим просто дивом призначенням на авіалайнер, що літає в "загранку". . . Це треба дивитися - "я так думаю". Я вже не говорю про чудову пісню "Чита-гріта", що замовляється у всіх шинках країни.
Фільм отримав головний приз МКФ в Москві.
Режисер - Мартин Брест. У ролях - Ентоні Хопкинс, Бред Пітт, Клер Фарлані. США. 1999.
Дуже нерівне кіно. Коли я поставив касету і став дивитися цей фільм (ще не знаючи, що он йде майже три години), то вельми їм захопився і дивився з великим задоволенням. Правда, задоволення вистачило приблизно на перші півгодини. Подальше фільм все нудел, нудел і нудел, поки не занудел настільки, що я його вимкнув. Потім, правда, кілька разів намагався додивитися (з принципу), і за якихось 3-4 дні його все-таки осилив.
Сам Мартин Брест розповідав, що працював над цим фільмом 15 течія. Оний і видно. Першу частину, ймовірно, геть знімав ще будучи молодим і завзятим, а решта десяти частин - будучи вже старим і сентиментальним занудою. Жартую, звичайно, тому що по акторах видно, що фільм знятий в більш-менш стислий проміжок часу, а 15 течія робота йшла над сюжетом фільму. Але я так і не зрозумів, навіщо знадобилося 15 течія, щоб зняти таку нудятіну, яка ну ніяк не радує якимись приголомшливими думками.
Ice Age Режисери - Кріс Уейдж, Карлос Салдана. Озвучування - Рей Романо, Джон Легуїзіамо, Денис Лірі, Горан Вісніч. США. 81 мин.
Творці "Льодовикового періоду" небагато піддурили своєму фільму, представивши на суд глядачів ролик з божевільною білкою Ськрет (її стогони і крики озвучує сам Кріс Уейдж) задовго до виходу картини. Ймовірно, всі пам'ятають цей мультик, посилання на який один одному не пересилав хіба що ледачий. Та пам'ятаєте, точно вам говорю! Білка, що ховає жолудь! Шаблезуба білка, чиї глобальнокатастрофічеськіє маніпуляції із запасами на зиму викликали просто-таки істерику. . .
Зрозуміло, після такого трейлера від "Льодовикового періоду" чекали чогось фантастичного, хоча, ніби, весь попередній глядацький досвід свідчить: у трейлер (демонстраційний ролик) творці напихають КРАЩЕ, що є у фільмі, а не гірше. Тому нерідко буває, що окрім трейлера і смотреть-то в картині нічого. Зате якщо у фільмі є щось цікаве крім епізодів, показаних в ролику, ну тоді він може стати шедевром, блокбастером і номінантом на усілякі кінематографічні премії.
.
Глядачі, чекаючі від "Льодовикового періоду" нескінченні фантасмагорії з білкою і тому подібними істотами, прорахувалися. Білка там з'являється тільки на самому початку, на декілька секунд в середині і у фіналі. Решту всього часу йде досить неквапливе оповідання, що не викликає, як правило, нападів істеричного реготу. Саме цим багато хто був розчарований. Але, з іншого боку, а чого ви чекали? Півторагодинну істерику білки з жолудем? А не набридло б за полтора-то години?
Зйомки почалися в Будапешті у вересні 1996, а вийшов фільм в 1998 році. Кустуріца знову повертається до близької для нього теми циганів, тільки цього разу все набагато веселіше, комічніше і празднічней. Хоча іноді веселість приймає декілька істеричні і карикатурні форми. Сюжет тут грає роль звичайної вішалки або манекена, а вже Кустуріца його наряджає, благо фантазію йому не позичати.
Небагатий циган затіває аферу з покупкою двадцяти цистерн бензину з Йорданії, займає під цю справу гроші, його одурюють, а за сплату довга кредитор вимагає, щоб син цигана одружувався на його сестрі-карлиці на ім'я афродіти. Хлопець любить іншу, карлиця хоче заміж тільки по любові, але після численних пригод із стріляниною, п'янками, танцями і музикою все закінчується благополучно.
Знятий весь цей ярмарок на Дунаї. (М. Іванов)
Виробництво: American Zoetrope / Columbia / Osiris Films, США, 1992
Bram Stoker's Dracula
Тривалість: 130 мин.
жахи / містика
Режисер: Френсис форд Коппола
Сценарій: Джеймс В. Харт, Брем Стокер (твір)
Продюсери: Чарлз Малвехилл, Фред Фукс, Френсис форд Коппола
Оператор: Майкл Боллхаус
Художник: Томас Сендерс
Композитор: Войцех Килар
Монтаж: Глен Ськентлебері, Ніколас З. Сміт, Анн Гурсо
Грим: Меттью У. Мангл, Грег Кенном, Мішель Берк
Костюми: Ейко Ісиока
В ролях: Гері Олдман, Вайнона Райдер, Ентоні Хопкинс, Киану Рівз, Річард І. Грант, Білл Кемпбелл, Том Уейтс, Седі Фрост, Моніка Белуччи
Кінець XIX століття, Лондон. Молодий юрист Джонатан (Рівз) і красива дівчина Міна (Райдер) люблять один одного. Джонатан у справах виїжджає до Трансільванії, до графа Дракуле (Олдмен), охочого прикупити нерухомість в столиці Англії. Ось тут і почнеться кривава вакханалія, знята по-копполовські багато, винахідливо, з масою спецефектів. У якийсь момент страсті-мордасті вже перестають лякати, і стає просто по-людськи шкода змученого безсмертям самотнього вампіра (у прекрасного виконання Гері Олдмана).
"Оскар" за кращі костюми, грим і кращий монтаж звукових ефектів. Номінація за кращу роботу художників. (М. Іванов)
В ролях: Розанна Аркетт, Жан-Марк Барр, Жан Рено, Пол Шенар, Серджо Кастеллітто, Марк Дюре, Гріффін Данн, Жан Буїз, Андреас Вутсинас, Валентина Варгас, Кимберлі Бек, Патрік Фонтана
Енцо Молінарі (Рено) і Жак Майоль (Барр) разом росли на одному з грецьких островів. Батько Жака, нирець, загинув при зборі устриць із-за несправності примітивного водолазного устаткування. Проходять роки, і ми бачимо хлопчиків вже дорослими після декількох років розлуки. Обидва упірнають на глибину без повітря, і змагання на чемпіонатах миру практично ведеться тільки між ними. Симпатична робітниця страхового агентства (Аркетт), випадково побачивши Жака, закохалася з першого погляду. Вона пішла за ним до Перу, Сіцілії, де і стала свідком початку безперервного поєдинку між друзями. Від Жака вона вже чекала дитину. А друзі занурювалися все на велику і велику глибину.
Пройдена відмітка в 120 метрів. Чим закінчиться ця своєрідна підводна дуель?. . . Знятий фільм дуже красиво, кадри блакитної безодні притягають і ваблять, є якийсь нез'ясовний легкий саспенс, тривога, що і не дивно - адже картину зняв Люк Бессон. Для Жака і Енцо блакитна безодня краща, ніж життя на землі. У той же самий час яскрава виписка персонажів, чарівливість Рено і Барра, увага до деталей і гумор в подачі побуту сицилійцев нерідко примусять Вас посміхнутися.
Формат: DVD (PAL) (Спрощене видання) (Keep case) Дистриб'ютор: Крупний План Регіональний код: 0 (All) Кількість шарів: DVD-5 (1 шар) Звукові доріжки:
Російський Dolby Digital 2.0 Формат зображення: Standart 4:3 (1,33:1).
1975 р., 92 мин. , СРСР
Мосфільм
Художній кінофільм
Режисер:
Леонід Гайдай
Від видавця Михайло Пуговкин ("Артистка з Грібова"), Ніна Гребешкова ("Доживемо до понеділка"), Вячеслав Безневинний ("У Москві проїздом"), Георгій Віцин ("Весняна казка") в сатиричній комедії Леоніда Гайдая "Не може бути!".
Фільм включає три новели про провінційне життя країни Рад: "Злочин і покарання", "Забавна пригода" і "Весільна подія". Події відбуваються в кінці 20-х, початку 30-х років, проте явища, які висміює фільм, - тупість, пияцтво, прагнення до наживи, легковажне відношення до життя - на жаль, і сьогодні існують благополучно і повсюдно.
По творах Михайла Зощенко . Режисер
Леонід Гайдай
Леонід Іовіч Гайдай народився 30 січня 1923 року. У 1941 році він пішов служити в армію. Незабаром після початку Великої Вітчизняної війни Леоніда Гайдая з Монголії перевели на Калінінській фронт і направили в розвідку, оскільки в школі він вивчав німецький ... Актори
Михайло Кокшенов
Михайло Михайлович Кокшенов народився 16 вересня 1936 року. У 1957 році він закінчив Московський індустріальний технікум, потім працював інженером управління "Главнефтерудпром". У 1963 році Михайло Кокшенов закінчив театральне училище імені Б.Щукина і став ...
Вячеслав Безневинний
Вячеслав Михайлович Безневинний народився 30 листопада 1934 року в Тулі. У 1959 році він закінчив школу-студію імені В.И.Немировича-Данченко при МХАТ імені М.Горького і в тому ж році став актором цього театру. До цих пір він працює в МХАТ, який з 1989 року ...
Георгій Віцин
Георгій Михайлович Віцин народився 23 квітня 1918 року в Петрограді. Акторській майстерності він вчився в театральному училищі при театрі імені Вахтангова і в Студії при Мхате 2-м, в 1936 році почав виступати на сцені театру-студії під керівництвом ...
Сценарій: Олександр Бородянській
Оператор: Сергій Вронській
Художник: Борис Немечек
Композитори: Аракс, Машина Часу, Мойсей Вайнберг
В ролях: Леонід Куравльов, Євгенія Симонова, Євгеній Леонов, Савелій Крамаров, Ніна Маслова, Борислав Брондуков, Валентина Тализіна, Володимир Басов, Микола Парфенов, Готліб Ронінсон, Т. Катаєва, Раїса Куркина, Ніна Русланова
Куравльов в ролі сантехніка Борщова по кличці Афоня, побачений очима Данелія, любить повеселитися, особливо "піддати", а працювати не дуже. Це людина, яка в нетверезому вигляді купається у фонтані, що викликає мою величезну симпатію - сам любив. У аванс напився Афоня із смішною людиною Євгенієм Леоновом, що забула власне ім'я, і від Афоні пішла Русланова, а Леонова вигнали з будинку. В результаті зажили вони удвох. І життя його було начебто безтурботне і легке, і "халтура" дозволяла не бідувати, але якийсь черв'як гриз хлопця зсередини. Колектив намагається його перевиховати, але товчу мало, як і хороших сантехніків.
Так йшов день за днем, поки він не зустрів на танцях дивовижну дівчину, Євгенію Симонову, що змінила все. Вона врятувала тіло Борщова від хуліганів, а її наївні очі "погубили" ніжну душу працівника труб і прокладок. Він не розумів цього, але чиста дівчина стала для нього чимось на зразок останньої надії. . . Данелія зняв не просто комедію, сатиру на ті "жековськіє" часи. Багато хто посміється, а мені в образі Опанаса Борщова іноді увижалася глибина Роберта Де Ніро у фільмі "Таксист". Але замість вибуху насиля, Данелія відправляє героя в село до тітки, що виховала його і померлою наодинці, де Афоня виразно усвідомлює своє власне. Музика груп "Аракс", "Машина вермені".
Формат: DVD (PAL) Дистриб'ютор: Twister Регіональний код: 5 Звукові доріжки:
Російський Закадровий переклад Dolby Digital 5.1
Англійський Dolby Digital 5.1 Формат зображення: Standart 4:3 (1,33:1).
Ліцензійні товари. Характеристики відеоносіїв
1994 р., 98 мин. , США
Miramax Films
Художній кінофільм Ворон →
найстрашніший підсумок цієї трагедії: невже для того, щоб привернути увагу властей предержащих і суспільства в цілому до якої-небудь ідеї або проблеми, треба, як Данко, вирвати своє серце?
Дуже нерівне кіно. Коли я поставив касету і став дивитися цей фільм (ще не знаючи, що он йде майже три години), то вельми їм захопився і дивився з великим задоволенням. Правда, задоволення вистачило приблизно на перші півгодини. Подальше фільм все нудел, нудел і нудел, поки не занудел настільки, що я його вимкнув. Потім, правда, кілька разів намагався додивитися (з принципу), і за якихось 3-4 дні його все-таки осилив. 
Сам Мартин Брест розповідав, що працював над цим фільмом 15 течія. Оний і видно. Першу частину, ймовірно, геть знімав ще будучи молодим і завзятим, а решта десяти частин - будучи вже старим і сентиментальним занудою. Жартую, звичайно, тому що по акторах видно, що фільм знятий в більш-менш стислий проміжок часу, а 15 течія робота йшла над сюжетом фільму. Але я так і не зрозумів, навіщо знадобилося 15 течія, щоб зняти таку нудятіну, яка ну ніяк не радує якимись приголомшливими думками. 
Глядачі, чекаючі від "Льодовикового періоду" нескінченні фантасмагорії з білкою і тому подібними істотами, прорахувалися. Білка там з'являється тільки на самому початку, на декілька секунд в середині і у фіналі. Решту всього часу йде досить неквапливе оповідання, що не викликає, як правило, нападів істеричного реготу. Саме цим багато хто був розчарований. Але, з іншого боку, а чого ви чекали? Півторагодинну істерику білки з жолудем? А не набридло б за полтора-то години? 
